Неділя, 15.12.2019, 00:17
Відділ освіти Приморської РДА Запорізької області
Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайта
Категории раздела
Страницы истории... [2]
Дошкольное воспитание [11]
Психологическая служба [3]
Воспитательная работа [7]
Физико - математическое направление [6]
Естественные дисциплины [13]
Физкультурно-оздоровительное направление [12]
Начальные классы [9]
Начальные классы
Филология [3]
Филология
Общественно-гуманитарное направление [2]
Общественно-гуманитарное направление
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Главная » Статьи » Страницы истории...

Істория освіти Приморського району

Особливою рисою Південної України є те, що в її заселенні брали участь представники різних народів: українці, росіяни, болгари, німці, греки, євреї, молдавани, албанці та інші. Така різноманітність національних груп, які мали свою культуру, свою мову, своє віросповідання, визначала мовну політику під час створення  навчальних закладів.

До 1868 року Ногайськ (з 1964 року - Приморськ) разом з сусіднім селом Обіточне були одним населеним  пунктом. Населення Ногайська, а також сусідніх українських та російських сіл, складалось з переселенців-кріпаків, які були привезені з Орловської, Курської, Полтавської та інших губерній царської Росії. На землях, які стали вільними від ногайців, коли останні переселились до Османської Імперії, не бажаючи підкоритись новій, російській владі, уряд Росії запропонував болгарам з Бессарабії створити тут свої поселення. Так, в 1861-1863 роках в Приазов’ї виникли 47 болгарських колоній. Адміністративним центром нових переселенців стало село Преслав.

Вже через 15 років тут діяло 23 земських школи, які охоплювали до 80% всіх дітей болгар, як хлопців так і дівчаток. На початку 20-го століття у всіх болгарських селах працювали школи, а в деяких їх було декілька: в Інзівці -3, в Преславі -2, в Петрівці -2. Освітній рівень болгарського населення Таврії був вищим, ніж у сусідніх російських та українських селах. Цьому в значній мірі сприяло відкриття у 1867 році в Преславі Центрального болгарського училища, де викладання здійснювалось болгарською мовою, і  яке було збудовано на кошти болгар-колоністів. Отримана тут освіта прирівнювалась до гімназичної і давала право на продовження її у вищих навчальних закладах країни.

У1875 році училище було реорганізовано в учительську семінарію, а викладання  здійснювалось російською мовою. Наприкінці 19 століття навчальний заклад підготував багатьох діячів відродження болгарської культури в Таврії. Це такі відомі імена, як Іван Тодоров, Панас Варбанський, Микола Державін.

Микола Севастіянович Державін,   росіянин за національністю, чий родовід йде від Волзької Болгарії, приєднаної до складу Росії у17-му столітті, народжений і вихований у Преславі у сім’ї вчителя, виплеканий молоком болгарки Василиси Тодорової, з дитинства залучався до болгарської культури, яка стали йому рідною. Отримавши початкову освіту у своєму селі, він продовжив навчання у гімназії Сімферополя,а потім - на історико-філологічному факультеті Ніжинського інституту. Займаючись наукою, він проводив експедиції в Бесарабію і Таврію, де збирав інформацію про культурну спадщину болгар, у тому числі вперше в науці записав на фонографі народні пісні. Результатом цих дослідів стала серія його статей в наукових виданнях Санкт-Петербургу, Москви, Сімферополя, Ніжина, а також наукова праця  «Болгарские колонии в России», яка була видана  в 1914 році в Софії. Після революції 1917 року академік Державін став першим радянським ректором Ленінградського університету. Діяльність соратника Державіна, народного вчителя із села Преслав, Панаса Варбанського, була спрямована на  збереження у болгар культурної самобутності. В 1910 в Ногайську, в місцевій  типографії, була видана його книга «Песните на Бердянските българи», до якої увійшло 550 народних пісень, записаних у сусідніх селах, яка слугувала болгарському народу підручником, джерелом, натхненням, зв’язком між минулим і теперішнім, між Болгарією і новою Батьківщиною. Ще один сільський вчитель Тодор Нєдєльчев, народжений в селі Перша Миколаївка  (тепер відноситься до Приазовського району),  викладав  в селі Преслав у агрошколі. Він є автором збірки «Народни песни на приазовските българи», яка була видана у 1936 році в Софії. Обвинувачений в шпигунстві проти Радянського Союзу, він був засуджений до ув’язнення на 10 років.

Доступні для бідних дітей навчальні заклади стали засновуватись у Приморському краї з другої половини 19 ст. Майже без проблем відкривались німецькі, єврейські, болгарські, грецькі приватні школи. Але навчання українською мовою, як і її офіційне вживання та друкування книг залишалось під забороною до 1905 року. В 1849 році  в двох церковно - приходських училищах Ногайська навчалось лише 47 дітей. Освітній рівень населення в цей період був досить низьким.  

Одним з перших діячів з організації роботи початкових шкіл у Олександрівському уїзді, до якого відносилась і територія нинішнього Приморського району, був Микола Олександрович Корф (1834-1883). В цей період він працює над створенням в уїзді нових навчальних земських шкіл. В створених Корфом початкових земських школах з 3-річним терміном навчання заняття велись одним вчителем у трьох класах. Пропагуючи ідею загального обов’язкового навчання, М.О.Корф відкрив в Олександрівському уїзді більше 40 земських шкіл. В болгарських селах Таврії була відкрита мережа російськомовних  початкових шкіл з метою русифікації болгарського населення, так як болгарські діти, як відмічав М.О.Корф, погано розуміють російську мову. Ці школи, як  земські, так і церковно-приходські, діяли навіть у нестабільний час громадянської війни.

Напередодні першої світової війні територія краю відносилась до Бердянського повіту. У волосному селі Преслав, в якому проживало 3512 мешканців, в 1837 році було відкрито земське однокласне училище, яке мало назву «Преславська болгарська семінарія», де навчалось 89 хлопчиків та 14 дівчаток. Через 2 роки були створені чоловіче та жіноча початкові училища. В Преславі в 1875 році також було відкрите вище училище по підготовці учителів болгарських початкових шкіл та писарів управ, яке було реорганізоване в учительську семінарію і в якому навчались діти із заможних сімей сіл Бердянського та інших повітів губернії. Впродовж перших десяти років навчання в ньому велось болгарською мовою, бо більшість учителів були болгарськими священиками. При семінарії діяло однокласне училище, в якому 60 учнів – майбутні вчителі проходили педагогічну практику. При семінарії в 1906 році було відкрито школу садоводів. На базі учительської семінарії почали працювати педагогічні курси і трикласне зразкове училище, а потім педагогічний технікум, в якому вже у 1925-1926 році навчалось 152 студента. Технікум став першим і єдиним болгарським навчальним закладом на теренах Радянського Союзу. В ці ж часи в Ногайську діяло міське приходське училище і одне училище для дітей німців-колоністів, де навчалось 447 учнів, а викладання вели 10 учителів. На кошти земства у 1900 році було відкрите професійне училище для хлопців, в якому 20 учнів навчались столярному, ковальському, бондарному, малярному ремеслам. Для дівчаток в цьому ж році земство відкрило жіноче училище, яке через чотири роки було перетворене в жіночу гімназію. З 1905 року почало діяти реальне училище, в якому навчались діти дворян, торговців, духовенства, заможних селян. Більша частина населення міста залишалась неграмотною. В Ногайську починають також діяти декілька російськомовних початкових шкіл. В приміщенні теперішнього краєзнавчого музею по вулиці Голіка працювала трирічна школа для дівчат. Інша школа була по вулиці Голубенка, де тепер розташований магазин «1000 дрібниць», ще одна школа братів Зайцевих,  знаходилась по вулиці Голубенка. Земські початкові школи діяли також у селах Єлисеївка, Інзівка, Юр’ївка, Коларівка та інших.

Після встановлення радянської влади для дітей-сиріт було відкрито притулок. Відділ освіти Ногайської ради займався проблемами ліквідації неграмотності. В навчальну програму було включено нові предмети: українська мова, українська література, історія України. Для дорослих була організована школа робітничої молоді. Після закінчення громадянської війни в приміщенні жіночої гімназії була створена 7-річна трудова професійно-технічна школа і школа соціального виховання, в якій 13 учителів навчали  403 учня. А на базі реального училища в 1921 році  було відкрито сільськогосподарський технікум.

На теренах сучасного Приморського району було створено Коларівський національний район, до складу якого, окрім болгарських сіл входили і села з українським та російським населенням. В 1937 році в районі діяло 28 шкіл. З них середніх - 3, неповних середніх - 15, початкових - 10. З болгарською мовою навчання було 15 шкіл, в яких навчалось 5986 учнів, з українською мовою-7 шкіл з 1349 учнями і з російською мовою-4 школи з 1021 учнем. В районі тоді проживало 12002 неграмотних і 1877 малограмотних громадян. Щоб забезпечити школи вчителями, в Преславі були відкриті 3-річні педагогічні курси. Характеризуючи систему початкової освіти  в 1920-1930-х роках,  треба відмітити, що відвідування учнями школи суворо контролювалося. В разі пропуску занять учнями їх батьки штрафувались. Велика увага приділялась також атеїстичному вихованню, тому що виховані в національних традиціях діти, носили хрестики, читали молитви, у дні релігіозних свят не відвідували школу.   

В 1938 році Ногайськ отримав статус селища міського типу, а з 10 квітня 1939 року став центром знову створеного Приморського району на місці ліквідованого Коларівського національного району. Під час Великої Вітчизняної війни Ногайськ був окупованою територією. Селище і район були звільнені 18 вересня 1943 року. Відступаючи, фашисти спалили приміщення 7-річної школи, але це не завадило школі восени цього ж року розпочати свою роботу. Газета «Більшовик Запоріжжя» про ці важкі часи писала: «Незважаючи на труднощі в школах Приморського району, у ці дні незвичайно святково -  йдуть іспити. Чудово знають зоологію учні товариша Супрун. Вона сама виготовила 120 посібників. Всі 22 учня товариша Попової письмову роботу написали на «4» і «5».

В 1965 році в районі працювала розгалужена мережа навчальних закладів. З 33 загальноосвітніх шкіл 8 було середніх, 17 - восьмирічних, 8 - початкових (з двома філіями), вечірня школа робітничої молоді, Ногайська районна заочна школа і Преславська школа сільської молоді. Керував відділом освіти в цей час Попов І.Д. В цей час Радолівська восьмирічка (директор Тахтаджієв М.І.) стала експериментальною по впровадженню груп подовженого дня. Кожна школа мала дослідні ділянки, на яких діти вирощували цибулю, картоплю, помідори, капусту та інші овочі. В Юр’ївській школі (директор Барвінський) доглядали кролів та свиней, в Єлисеївській (директор Білоусова Л.Ю) - працювала теплиця. В багатьох школах (Маринівській, СШ№1 м Приморська та інш.) впроваджувалась кабінетна система.

Під час управління відділом освіти Шаталінським М.С.(1973-1980рр) розширювалась мережа середніх шкіл за рахунок 8-річних, а також скорочувалась кількість початкових шкіл, будувались  нові приміщення для В’ячеславської, Орлівської, Преславської, Інзівської, Єлизаветівської, Партизанської, Борисівської шкіл. За час завідування відділом освіти Мазаловою О.Д. (1981-1988 р.р.)  продовжувалось оновлення навчально-матеріальної бази шкіл. Були збудовані нові школи в с.Маринівка, Єлисеївка, у м.Приморську, також 2 дитячі садки в  районному центрі. З призначенням завідуючим відділом освіти Пепескулом В.М. багато уваги приділялось демократизації освіти, відродженню і розвитку національних культур, основних етнічних груп населення району: української, болгарської, російської. З 1989 року, вперше після закриття національних шкіл у 1939 році, було відновлено викладання болгарської мови. Почалось приведення у відповідність до національного складу населення району мови викладання у навчальних закладах. Під час керування відділом освіти Шадуріним О.М. (1995-2009рр.)  продовжилась робота по переведенню викладання навчальних предметів державною мовою, комп’ютерізації шкіл, створенню навчальних закладів нового типу. Було відкрито Приморський українсько-болгарський регіональний багато профільній ліцей, а Приморська ЗОШ№1 стала спеціалізованою. Приморський район став лідером серед сільських районів області у інтелектуальних змаганнях: предметних олімпіадах і конкурсах наукових робіт МАН. З лютого 2009 відділ освіти очолила Карнаух Г.В. Оволодіння учителями інноваційними технологіями, розкриття їх творчого потенціалу, спрямованого на  розвиток особистості кожного учня - це основні напрямки роботи освітян Приморського району в нинішній час.     

Категория: Страницы истории... | Добавил: Admin (07.12.2009)
Просмотров: 1410 | Рейтинг: 3.2/4
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск
ПедПРЕСА
Полезные ссылки
  • Сайт Президента України
  • Міністерство молоді та спорту
  • ІСУО Запорізька область
  • КУРС: Школа
  • КУРС: ДНЗ
  • ЗОІППО
  • РНМЦ ИИТО
  • Заповики
  • ЗОДА
  • Освіта
  • МОН
  • НАУ
  • Верховна Рада України
  • Освіта Запорізької області
  • Олимпиады
  • Интершкола
  • Урядовий портал
  • МФУ
  • Управління ГДС
  • Щоденник
  • Фізкультура та спорт
  • РЦДТ
  • Приморський район
  • Приморська РДА
  • КУ "ІРЦ"
  • РМЦ
  • Нова Українська Школа

  • Репозитарій навчального контенту

    GISMETEO: Погода по г.Приморск
    Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтів - uCoz