Неділя, 15.12.2019, 00:11
Відділ освіти Приморської РДА Запорізької області
Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайта
Категории раздела
Страницы истории... [2]
Дошкольное воспитание [11]
Психологическая служба [3]
Воспитательная работа [7]
Физико - математическое направление [6]
Естественные дисциплины [13]
Физкультурно-оздоровительное направление [12]
Начальные классы [9]
Начальные классы
Филология [3]
Филология
Общественно-гуманитарное направление [2]
Общественно-гуманитарное направление
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Главная » Статьи » Физкультурно-оздоровительное направление

Основні аспекти змісту предмета Основи здоров’я

Основні аспекти змісту предмета Основи здоров’я

Навчальна програма з ос­нов здоров'я побудована на основі інтегрованого по­єднання елементів знань щодо збереження і захисту життя та зміцнення здоро­в'я людини за концентрич­ним принципом, тобто у різні періоди навчання по­вторюється вивчення окре­мих тем з розширенням та поглибленням їх змісту.

Основні особливості програми:

  розкриває питання, які мають реальне значення для підлітків;

  враховує потреби й рівень соціально-психоло­гічного розвитку учнів;

  має упереджувальний характер;

спрямована на фор­мування життєвих навичок, що мають ключове значення для здорової і безпечної по­ведінки.

Зміст укладено відповід­но до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. До кожного розділу програми визначені обов'язкові ре­зультати навчання, спрямо­вані на досягнення учнями здоров'язберігаючої, соці­альної, загальнокультурної та інших компетентностей.

У структурі змісту програ­ми дотримані принципи си­стемності та наступності. По­чаткові знання про здоров'я людини, його складові, по­зитивний вплив здорового способу життя на загальний   стан людини, що їх набули учні у початковій школі, які­сно розширюється та поглиб­люється в основній школі. Водночас, продовжується формування стійких переко­нань щодо безпечної поведін­ки, формування життєвих навичок збереження та зміцнення здоров'я. Наприк­лад, уже в другому класі вво­дяться поняття «корисні» та «шкідливі» звички, перелік яких розширюється в 3—4 класах. В основній школі ці поняття допомагають ввести визначення «здоровий спосіб життя», ширше розкрити шкідливий вплив тютюнопаління, вживання алкого­лю, наркотиків на дитячий організм, що сприяє вироб­ленню відповідних ставлень у дітей. Формувати навички безпечної поведінки пішохода починають у 1-му класі, вводяться поняття «тротуар», «проїжджа частина», «пере­хрестя». У 2—4-х класах по­нятійний апарат розширюєть­ся термінами «дорожня роз­мітка», «дорога з обмеженою оглядовістю», «дорожні зна­ки», що дає можливість у основній школі разом із якіс­ним розширенням вивчених термінів, вводити нові («багато смугова дорога», «безпеч­на відстань до автомобіля» тощо), знайомити з правила­ми користування громадсь­ким транспортом, велосипе­дом.

Зміст програми апруктурований за чотирма наскрізними лініями:

життя і здоров'я лю­дини;

фізична складова здо­ров'я;

  соціальна складова здоров'я;

  психічна і духовна складові здоров'я.

Вивчаючи матеріал на­скрізної лінії *Життя і здо­ров 'я людини», п'ятикласни­ки знайомляться з основни­ми складовими здорового способу життя, їх зв'язком і взаємовпливом, набувають вмінь правильно діяти у не­безпечних ситуаціях.

Зміст наскрізної лінії «Фізична складова здоров'я» передбачає ознайомлення п'ятикласників із впливом рухової активності на розви­ток організму, формує на­вички активного відпочин­ку, правильного загартову­вання, запобігання пере­втомі. Опанування матеріа­лу допоможе дітям не тільки набути знання про значення правильної постави для здо­ров'я, але й сформувати навички збереження правиль­ної постави, виконання певних вправ та процедур для збереження та зміцнен­ня здоров'я, уникнення травматизму тощо.

Лінія «Соціальна складова здоров 'я» у 5-му класі охоп­лює три теми: «Права й обо­в'язки підлітків щодо збере­ження і зміцнення здоров'я», «Профілактика інфікування ВІЛ», «Безпечне довкілля і служби захисту населення». Вивчаючи ці теми, учні на­бувають навичок піклування про своє здоров'я та здоров'я членів сім'ї, допомогати лю­дям з обмеженими можли­востями, безпечно поводи­тися щодо ВІЛ/СНІДу, най­простіших методів захисту життя та виживання в авто­номних ситуаціях тощо.

Психічна і духовна скла­дові здоров'я представлені темою «Спілкування і здоро­в'я». Зміст цієї теми покли­каний довести позитивний вплив на здоров'я дружніх стосунків між однокласни­ками, друзями, членами сім'ї, іншими людьми, на­вчити висловлювати свої почуття, з повагою ставити­ся до дорослих, спостеріга­ти за щоденними виявами свого настрою, вміти конт­ролювати емоції.

Навчання дітей основам здоров'я у 5-му класі здій­снюватиметься за підручни­ками, що відібрані на кон­курсній основі: «Основи здо­ров'я. 5 клас» (автори: Бой-ченко Т.Є., Василенко С.В., Гущіна Н.І., Дивак В.В., Заплатинський В.М., Манюк О.І.); «Основи здоров'я. 5 клас» (ав­тори: Воронцова  Т.В., Пономаренко В.С., Репік І.А.)

Знання заради вмінь: формування життєвих навичок                       

Конкретним результатом навчання є розвиток життє­вих (психосоціальних) нави­чок учнів, зокрема таких, як вміння прийняття рішень, вирішення проблем, творчо­го та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, чинити опір тиску,   міжособистісних

відносин, вміння, співчува­ти, відчуття громадянина, подолання емоцій та стресу. Як свідчить практика, інфрормаційно-просвітницький підхід (знання заради знань), що домінував протягом багатьох років, був неефективним у вирішенні завдань профілактики тютюнопаління, вживання ал­коголю, наркотиків, поши­рення   ВІЛ-інфекції. Нині альтернативним є компетентисний підхід (знання заради вмінь). Він базується на основі форму­вання та розвитку життєвих навичок, обґрунтовує не­обхідність формування усві­домлених поведінкових ре­акцій, які дозволяли б успі­шно розв'язувати завдання самозахисту від ризикової поведінки, подолання жит­тєвих труднощів, повсяк­денних проблем та інших питань, що розкриваються у змісті навчального предмета. Освіта у галузі здоров'я на основі навичок є підходом, що передбачає використан­ня різноманітного досвіду методик навчання та ставить за мету розвиток знань, формування ставлення та спе­ціальних навичок, необхід­них для діяльності, спрямо­ваної на створення та дотри­мання здорового способу життя. Програми форму­вання життєвих навичок пе­редбачають широке викори­стання інтерактивних ме­тодів навчання: моделюван­ня ситуацій, рольові ігри, дискусії, дебати, вікторини, ситуаційний аналіз, використання аудіовізуальних видів робіт (театр, музика та інші засоби мистецтва) тощо.

Отже, освіта у галузі здо­ров'я на основі навичок має поєднувати набуття необхід­них знань та умінь, вироб­лення певного ставлення та формування на цій базі кон­кретних навичок позитив­ної поведінки, збереження та зміцнення здоров'я.

Процес набуття знань та умінь передбачає опанування учнями певною інформацією та розуміння ними життєвих ситуацій. Передача знань у процесі навчання може включати як виклад та зас­воєння простоїінформації, так і розуміння того, як вони по­в'язані між собою. Наприклад, знання про шляхи пере­дачі ВІЛ-інфекції є результа­том засвоєння простої інфор­мації, а усвідомлення зв'язку між різними шляхами пере­дачі ВІЛ-інфекції дає розумі­ння того, що статеві зв'язки із споживачем ін'єкційних наркотиків підвищують ри­зик інфікування.

Знання та уміння є необ­хідною, але недостатньою умовою формування нави­чок. Наступним необхідним кроком у реалізації освіти на основі життєвих навичок є вироблення ставлення до набутих знань, розуміння їх життєвої необхідності.

Ставлення — це особистісні погляди, стереотипи, уявлення, переконання, суб'єктивні оцінки супереч­ностей: що подобається, що не подобається, добре чи пога­не, важливе чи неважливе, потребує уваги чи не потре­бує тощо. Ставлення включає також настанови, переконан­ня, соціальні та субкультурі норми, права, очікування та мотивації. Ставлення на передбачу вальному рівні зумов­лює певні дії або реакції людей. Наприклад, повага до свого тіла та висока оцінка важливості догляду за ним є суттєвим фактором збережен­ня особистого здоров'я, ак­тивного функціонування організму та високого рівня працездатності.

На основі знань, умінь та ставлень формуються не­обхідні для збереження здо­ров'я життєві навички, які здатні практикувати конк­ретні моделі поведінки. Вони включають життєві та специфічні практичні навич­ки, які мають відношення до здоров'я, наприклад: надан­ня першої медичної допомо­ги, дотримання гігієни, правильне користування протизаплідними засобами тощо. За визначенням Все­світньої організації охорони здоров'я, «життєві навички — Нездатність до адаптив­ної та позитивної поведінки, яка допомагає індивідуумам ефективно вирішувати про­блеми та долати повсякденні труднощі». Вони допомагають людям приймати об­ґрунтовані рішення, розв'я­зувати проблеми, критично та творчо мислити, ефектив­но будувати соціальні кон­такти та здорові стосунки, співчувати, продуктивно організовувати своє життя, вести здоровий спосіб життя.

Життєві навички можуть бути застосовані людиною у власній поведінці або спря­мовані на інших, так само, як і на зміну оточення задля того, щоб зробити його по­зитивним та безпечним для здоров'я.

Школа має відігравати провідну роль у формуванні в дітей життєво важливих компетенцій, необхідних для збереження власного здоров'я. Освіта, що базуєть­ся на навичках, використо­вує методику навчання, спрямовану на формування позитивних навичок для здорового розвитку, а також на уникнення та запобіган­ня ризикам, наприклад, по­в'язаним із вживанням нар­котиків. Така освіта допома­гає підліткам та молоді іден­тифікувати фактори, які впливають на їх вибір стосов­но ризикованої поведінки, і далі — на стан здоров'я.

Набуття життєвих нави­чок є поступовим, поетап­ним процесом, що супро­воджує, а в деяких випад­ках визначає період особис-тісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути безперерв­ним та несуперечливим. На формування навичок впли­ває багато чинників, що взаємодоповнюють один одного (родина, школа, по­зашкільні установи), а також ті, що протидіють або кон­курують (територіальні ком­панії, асоціальні та дисфункційні родини). Тому до аспектів формування життє­вих навичок включається також необхідність вироб­лення навичок нейтралізації чи мінімізації можливого негативного впливу на підлітка. Позитивну роль у цьому процесі має відіграва­ти робота з батьками учнів.

Роз'яснення батькам необ­хідності та шляхів форму­вання життєвих здоров'я зберігаючих навичок у дітей значно полегшить роботу вчителя з учнями.

Форми і методи активного навчання

Ефективним є також на­вчання здоровому способу життя не лише на уроках, а й у позаурочний час. При­кладом такої роботи є на­вчання підлітків за методом «рівний — рівному», що сприяє ефективній соціалі­зації підлітки, розвиває ко­мунікативні навички, роз­ширює світогляд. Це, у свою чергу, впливає на вирішен­ня широкого кола питань щодо формування здорово­го способу життя.

Навички формуються в діяльності; набуті знання та інформація створюють лише передумови набуття вмінь та навичок. Не менш важ­ливим є набуття практич­ного досвіду через реальне виконання відповідних вправ, дій, відпрацювання моделей поведінки. З цією метою до програми основ здоров'я введено низку практичних занять, що є обов'язковими для вико­нання. В учнівських зоши­тах після виконання цих робіт повинен бути зафік­сований певний алгоритм дій та зроблені висновки. Оформлення цих практич­них робіт у звичній формі (тема, мета, обладнання тощо) є недоцільним. Чи оцінювати ці практичні ро­боти, вирішує вчитель.

Методи навчання, що базу­ються на принципі активної участі самих учнів:

  обговорення актуаль­них проблем у класі;

  «мозкова атака»;

  рольова гра;

  робота та виконання вправ у малих групах;

  аудіовізуальна діяль­ність;

  дебати, дискусії;

— проведення тренінгів;

  конкурси, вікторини;

  змагання кмітливих та винахідливих;

— спільне виготовлення плакатів;

— розгляд та аналіз кон­кретних життєвих ситуацій;

— навчання однолітків та молодших школярів за мето­дом «рівний — рівному»;

  складання планів дій у проблемних ситуаціях тощо.

Добираючи додаткові ма­теріали до уроків, учителю слід звернути особливу ува­гу на відповідність їх змісту віковим особливостям, ре­альним потребам учнів та їх навчальним можливостям.

Лише за цих умов реалі­зація освітньої траєкторії уч­нями за схемою: «знання» — «уміння» — «ставлення» — «життєві навички» сприяти­ме формуванню мотивації учнів щодо здорового спо­собу життя.

Контроль і оцінювання

Також при навчанні осно­вам здоров'я особливого зна­чення набуває оцінювання навчальних досягнень учнів. Важливо оцінювати посту­пові досягнення учнів щодо дотримання правил і настанов здорового способу життя, кожний крок учня, його практичні дії, спрямовані на опанування навичок здоро­вого способу життя, позитив­ну спрямованість на ведення такого способу життя.

Навчальні досягнення оцінюються на основі видів навчальної діяльності, що вказані у програмі (права колонка): учень називає, тобто дає точне визначення слова або виразу у найбільш стислій формі, стисло описує (включаючи лише суттєву, необхідну інформацію) ви­вчені об'єкти або поняття; наводить приклади, називає об'єкти для ілюстрування відповіді; розпізнає, зазначає відмінності між двома або більшою кількістю різних ре­чей, процесів; характеризує, називає характерну назву, значення об'єкта або явища з аргументацією його особ­ливостей; описує, дає деталь­ний опис, включаючи всю інформацію, що стосується даного предмета або явища;

пояснює, дає чітке тлумачен­ня явища або об'єкта обго­ворення, враховуючи при­чини або механізми його ви­никнення; розуміє, аргумен­тує необхідність виконання певних дій для досягнення мети; порівнює, враховує спільне та відмінне між дво­ма (або більшою кількістю) речами, посилаючись на обидві (або всі) за всіма пун­ктами (порівняння можна робити за допомогою таб­лиці, схеми тощо); аналізує, тлумачить дані для того, щоб дійти певного висновку; спо­стерігає, дає чіткий звіт, стисло описує план та ре­зультати спостереження; ви­користовує, застосовує по­няття, принципи, теорію або закон у новій ситуації; виконує, застосовує отримані знання на практиці; дотри­мується правил, правильно виконує певні дії.

Нова парадигма навчання основам здоров'я потребує й відповідної підготовки педа­гогічних кадри. Здійснювати це можна двома шляхами: навчати у педагогічних на­вчальних закладах за відпо­відними спеціальностями та через систему підвищення кваліфікації вчителів.

Вищі педагогічні на­вчальні заклади тільки роз­починають підготовку фахівців з предмета «Основи здоров'я». Водночас, викла­дати предмет «Основи здоро­в'я» у цьому навчальному році можуть вчителі:

1) які мають досвід робо­ти з викладання валеології;

2) вчителі біології, основ безпеки життєдіяльності;

3) які мають досвід робо­ти у проектах «рівний — рівному»тощо.

Категория: Физкультурно-оздоровительное направление | Добавил: Admin (25.06.2012)
Просмотров: 2001 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск
ПедПРЕСА
Полезные ссылки
  • Сайт Президента України
  • Міністерство молоді та спорту
  • ІСУО Запорізька область
  • КУРС: Школа
  • КУРС: ДНЗ
  • ЗОІППО
  • РНМЦ ИИТО
  • Заповики
  • ЗОДА
  • Освіта
  • МОН
  • НАУ
  • Верховна Рада України
  • Освіта Запорізької області
  • Олимпиады
  • Интершкола
  • Урядовий портал
  • МФУ
  • Управління ГДС
  • Щоденник
  • Фізкультура та спорт
  • РЦДТ
  • Приморський район
  • Приморська РДА
  • КУ "ІРЦ"
  • РМЦ
  • Нова Українська Школа

  • Репозитарій навчального контенту

    GISMETEO: Погода по г.Приморск
    Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтів - uCoz