Понеділок, 09.12.2019, 06:25
Відділ освіти Приморської РДА Запорізької області
Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайта
Категории раздела
Страницы истории... [2]
Дошкольное воспитание [11]
Психологическая служба [3]
Воспитательная работа [7]
Физико - математическое направление [6]
Естественные дисциплины [13]
Физкультурно-оздоровительное направление [12]
Начальные классы [9]
Начальные классы
Филология [3]
Филология
Общественно-гуманитарное направление [2]
Общественно-гуманитарное направление
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Главная » Статьи » Страницы истории...

Використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання історії
Використання краєзнавчих матеріалів у процесі навчання історії

                                                                   

                                                              «Забудеш рідний край-твоє всохне коріння»

                                                                                       П.Г.Тичина

                                                         

ОРГАНІЗАЦІЯ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

 

          «Мало любити свій край, його треба ще й знати». Ці слова належать Максиму Рильському. Не можна бути громадянином своєї держави, не знаючи її витоків, традицій та звичаїв. Завдяки вивченню, використанню місцевого матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручника, відчути історичні події, осмислити історичні процеси, «доторкнутися» до історії. А допоможуть учневі вчитель і краєзнавство – цілий арсенал ефективних форм і методів успішної навчально-виховної роботи.

        І.МЕТА ОРГАНІЗАЦІЇ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ В ШКОЛІ

   Мета краєзнавчої роботи педагогічного колективу школи полягає в покращенні знань, умінь і навичок учнів, поглибленні історичної пам’яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього. Діти беруть участь у створенні краєзнавчих експозицій, збирають історичні документи про рідне село( місто), матеріали до шкільного або міського музею ; ведуть пошук ветеранів війни та записують їх спогади; поповнюють знання про історію рідного краю та видатних людей, які прославили місцевість.

ІІ.КРАЄЗНАВЧА РОБОТА І ПРОБЛЕМИ, ЯКІ ВОНА ВИРІШУЄ, ЕТАПИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Краєзнавча робота сприяє пошуковій діяльності. Діти самостійно встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, формулюють висновки з побаченого, опрацьовують зібраний матеріал, поглиблюючи при цьому знання.

У сучасній методиці викладання історії в школі розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.

Етапи краєзнавчої роботи:

-         визначення основних ліній  дослідницької роботи в краєзнавстві;

-         знання методики краєзнавчої роботи;

-         вивчення краєзнавчої літератури.

ІІІ.МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

   Дослідницька робота проводиться в такій послідовності:

-         збирання і облік матеріалу;

-         аналіз матеріалу й установлення зв’язку між фактами та явищами;

-         розподіл матеріалу по групах відповідно до питань, що їх стосуються;

-         наукові висновки матеріалу;

-         практичні висновки;

-         пропаганда практичних висновків та освітня краєзнавча робота.

ІV.ФОРМИ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Форми краєзнавчої роботи можуть бути такі:

-         пропаганда краєзнавчих ідей;

-         пропаганда здобутків дослідницької діяльності.

V.ФОРМИ ПРОПАГАНДИ КРАЄЗНАВЧИХ ЗНАНЬ СЕРЕД УЧНІВ ТА НАСЕЛЕННЯ

  -   через доповіді та літературні видання, влаштування екскурсій, організацію краєзнавчого музею;

  -   через роботу експозицій краєзнавчого музею;

  -   через уроки та виховні заходи з використанням музейних матеріалів або музейні уроки.

VІ.ПЕРСПЕКТИВА РОЗВИТКУ КРАЄЗНАВЧОЇ РОБОТИ

Слід зосередити увагу на таких аспектах:

-         залежність розвитку особистості від використаних видів, форм та методів;

-         залежність розвитку особистості від краєзнавчих ресурсів, використаних у вихованні;

-         ефективність виховання при використанні різних видів, форм та методів краєзнавчої роботи;

-         оптимізація виховного процесу залежно від краєзнавчих ресурсів.

 

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КРАЄЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведення краєзнавчої роботи може включати різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів учнями. Серед них визначальними є:

-         методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об’єктів, екскурсії до краєзнавчого музею, тематичні розповіді;

-         навчально-практичні  та лабораторні роботи (з документами, архівними матеріалами з історії краю);

-         зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольних рухів, народними умільцями, практикуми в міському архіві, тематичні походи та експедиції;

-         лекторії, конференції, усні журнали, презентації з історії рідного краю;

-         організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю;

-         робота з краєзнавчими текстами;

-         дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринги, інтелектуальні ігри, аукціони, ярмарки народних пісень, ремесел тощо.

Для учнів, що вибирають об’єктом краєзнавчої роботи історію рідного краю, можна рекомендувати таку послідовність їх вивчення:

1.Перша історична згадка про село (місто).

2.Історичні відомості про заснування і назву села (міста).

3.Як здійснювалась його забудова.

4.Перші будинки, архітектурні споруди.

5.Перші поселенці.

6.Як зростала чисельність населення.

7.Умови життя, заняття, національний і соціальний склад населення.

Л.Іващенко («Я» - людина і громадянин. Як ефективніше використовувати краєзнавчий матеріал на уроках суспільствознавчого циклу») наводить наступні рекомендації щодо написання історії села та міста та її використання:

1.Усвідомлення значущості об’єкта дослідження. Використання дослідницької "моделі трьох запитань»Гоулсона.( Що сталося? Чому це сталося? Якими були наслідки чи які можливі наслідки події в майбутньому?)

2.Визначення як, хто і що робитиме.Створення ініціативної групи.

3.Визначення методів дослідження.

4.Визначення джерел інформації (наукові праці з відповідного історичного періоду;документа). Визначення місця де вони містяться (архіви, музеї).

5.Використання джерел інформації.

6.Опрацювання і систематизація інформації. Складання схем, таблиць, діаграм, карт.

7.Написання роботи.

8.Тиражування роботи.

9.Використання в навчальній та виховній роботі.

НА УРОКАХ:

1.Роздавальний матеріал для краєзнавчих уроків-досліджень.

2.Використання фактів, подій, схем, фотодокументів, карт для актуалізації матеріалу на звичайних уроках.

3.Використання матеріалу для творчих завдань (творів, есе, віршів, розповіді від імені учасника подій тощо).

4.Інформаційний матеріал для складання тестових завдань для тематичного оцінювання з відповідних тем.

У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС:

1.Вибір тематики для наукових робіт та мікродосліджень.

2.Написання сценаріїв.

3.Створення історичних ігор з використанням краєзнавчого матеріалу, історичних мікровистав.

4.Написання статей для періодичної преси.

5.Оформлення нових експозицій у шкільному музеї.

6.Робота гуртків, факультативів, творчих об’єднань.

7.Написання родоводів.

8.Олімпіади, вікторини, конкурси, турніри.

9.Реалізація примірників історії села(міста) серед населення.

Результатом такої роботи можуть бути учнівські реферати, альбоми, буклети, складені за допомогою вчителів історичні довідки про село(місто).

   Поглиблюється розгляд певного краєзнавчого  об’єкта з учнями під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею. Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні педагогічні вимоги: добровільний вибір теми, глибокий інтерес до неї, самостійність у роботі над рефератом, розроблення його плану, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.

Деякі школярі вибирають об’єктом вивчення історію вулиці села(міста) в такій послідовності:

1.Історія назви вулиці.

2.Події, що відбувались на цій вулиці.

3.Історія її забудови, перспективи розвитку.

4.Історія та розвиток промислових підприємств, різних установ, розташованих на вулиці.

5.історія окремих будинків і споруд.

6.Біографія цікавих людей, які жили колись і проживають нині.

7.пам’ятники історії, культури  на цій вулиці.

Тематика бесід може бути з таких тем: «Рідна вулиця», «Історія вулиці, на який ти живеш», «Меморіальна дошка, пам’ятний знак-візитна картка історії вулиці”. Цікавою може бути й вікторина «Що?Де?Коли?». Для підготовлених учнів рекомендуємо заочну екскурсію «Вивчаємо історію на вулицях міста».

   Зацікавленим у вивченні історії школи можна рекомендувати таку схему:

-         час побудови шкільного приміщення;

-         ініціатор будівництва;

-         перші вчителі;

-         роль школи в культурному житті краю;

-         знатні люди-вихованці школи;

-         сучасні здобутки школи.

 

Методичні рекомендації підготовлені методистом з суспільствознавства Ніколаєвою А.В.

 

Категория: Страницы истории... | Добавил: Admin (02.10.2013)
Просмотров: 2766 | Рейтинг: 5.0/3
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Поиск
ПедПРЕСА
Полезные ссылки
  • Сайт Президента України
  • Міністерство молоді та спорту
  • ІСУО Запорізька область
  • КУРС: Школа
  • КУРС: ДНЗ
  • ЗОІППО
  • РНМЦ ИИТО
  • Заповики
  • ЗОДА
  • Освіта
  • МОН
  • НАУ
  • Верховна Рада України
  • Освіта Запорізької області
  • Олимпиады
  • Интершкола
  • Урядовий портал
  • МФУ
  • Управління ГДС
  • Щоденник
  • Фізкультура та спорт
  • РЦДТ
  • Приморський район
  • Приморська РДА
  • КУ "ІРЦ"
  • РМЦ
  • Нова Українська Школа

  • Репозитарій навчального контенту

    GISMETEO: Погода по г.Приморск
    Copyright MyCorp © 2019Конструктор сайтів - uCoz